2009-02-22

Dreams, just dreams... (продовження)

Прочитав допис хлопця зі Львова. -Транс-
Сам же продовжу лінію "сна в шести епізодах", як і обіцяв раніше.


...білий манжет так контрастував із чорним його рукавом. Знав: переконати неможливо.

Що робити? Думка метлялася в безкінечному обході графа можливостей, не знаходячи ніякого можливого порятунку. Не знаю. Стан такий, що розумієш: все... (кришка, труба, амба, капці, мольба і арівідерчі - а останнє асоціюється із чимсь явно не хорошим) Все, виходу з цього нема і не буде. Тільки уві сні. Але хіба ж це сон? Це - реальність, якою б абсурдною вона не здавалась. Жорстока й невблаганна. Як зграя диких гієн. Абсурдність же її наближена до збіговиська роззяв. Чи є вихід? Завжди ж має бути принаймні один вихід. Нема. Нема виходу. Виходу нема...

Що робити! Що робити? Завжди має бути прийнаймні якийсь, хай і вузький та потаємний, але вихід...
Де він. Де він. Де? Нема.

Паніка явно наростала і все, що відбувалося, відбувалося в лічені долі, нескінченно малі частники секунд. Разом з тим паніка наростала зі швидкістю самої свідомості, яку я перестав контролювати. Взагалі, я і моя свідомість стали чужі одне одному. Ми не залежали одне від одного, так само як і не впливали на дії. "Я" почало розколюватися на безліч "хочу", а свідомість перейшла в стан "!!!" і наче зовсім замерзла, як вода на висоті, щоб випасти у вигляді білих кристаликів, таких повільних в об*єднанні своєму, плавних і майже магічних.

Мене не було. Стояв на колінах, благаючи й випрошуючи, промовляючи всеможливі звукосполученні, які тільки приходили в голову... Це все? Невже більше нічого не буде?!
Як ****************!

Як дико.

В коливаннях свого серцевого м*яза відчувалася уся безвихідь.

Я випало снігом
*********************************************
*****************************
*********
******
* *
*

* * *


Я стою.

Мене щойно відпустив той.

Спочатку повільно, а потім все прискорюючи темп, виходжу з-під тіні, а потім - біжу до літака. Літак нагадував скелет ворона, був подібної до птаха форми, чорним і складеним з балок. Таки скелет. Там уже чекали хресний і всі люди, що допомагали організувати втечу.
Якимось чином вдалося втекти...

(далі було...)

Немає коментарів:

Дописати коментар