Краплини дощу

Перші краплі важким барабанним стуком породили перші звуки після затишшя. Випадкові автівки, проїжджаючи, шуміли химерно назустріч їй, передрікаючи її, близьку грозу. Шелест листків угорі наче перегукувався з тим шумом. Випадкові птахи цвірінькнули декілька разів, і пішло... Потік за потоком, все нестримніше й нестримніше, а разом з ним цвіріньчали спізнілі пернаті істоти. Тут і там птахи шелест шипіння пришвидшений барабанний біт. Знову і знову ... вони змішалися у екстатичному танці стихії.

Ось вона - нестримна сила суцільних потоків, глушить собою усе: птахів, автівок, кроки і шелест - одним своїм громовим реготом.

Не чути нічого, окрім потоку, безперестанного, що суцільно випадає з безодні безмежжя. Усе зникло у ній, у дощовій безодні.