Так не хочеться виходити. Вже майже тепло і майже сон. А тут "Звільніть, будь ласка, вагони!"
Героїв Дніпра. Минула година і двадцять хвилин, як заскочив у електричку. Холодно. Що тут шукаю? Здається, себе. Холодно. А ще зовсім тільки-но снилося під ранок дивне. Скажу навіть приємне. Фройд писав, сни - бажання. Хоча не такі вони й підсвідомі.
Цей ранок. На Ворзелі проступає золотом ще не іржава осінь. Листя зчервонілого винограду обкрутило стовбури напівлітніх дерев. Так якось спокійно, по-святковому урочисто.
Йду. Думається. Чи бувають сни невіщими?
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар