Іскорки

Снилося, що весь світ пластмасовий. І якийсь малий пробував утікати з цього пластмасового світу, сидячи на верхівках якихось ялин, як на конях, і вони дійсно стрибали. Мій знайомий Санта хотів нелегально провезти партію плюшевих (золотистого кольору) великих іграшок у себе на санчатах. Йому в попередні рази якось це вдавалося. Міліцію вдалося відволікти суперечкою про сало з продавцями. Цього разу міліція почала обшук із мого рюкзака, де знайшла лише два знаряддя до фаєр-шоу, що були дуже популярними у пластмасовому світі.

І поки міліціонер показував, який він вмілий з вогнем, а то були маленькі прозорі посудини з дуже горючою рідиною, Санта встиг все сховати. А багато хто із противників пластмасовості сидів за ґратами у Начальника. І улюблений венесуелець Олі, з якою ми познайомилися під ґратами теж сидів. Але вдруге ми його вже не застали. А весь цей шарварок почався із самозаймання книг на моїй полиці. Вдалось загасити, але іскри йшли далі, сипались на підлогу у вигляді дивних білих металевих кульок, кульки складались у візерунки, їх уже не встигав прибрати...
Далі пам'ятаю тільки ліфт з різьбленими ґратованими чорними стінками, що виник знізвідки. І ще якась не зовсім зрозуміла гра. Спочатку вони здали по 5 гривень і їх замкнули на невеликому футбольному подвір'ї на годину. Але то не був футбол. У кожній команді було більше гравців і та команда, що стояла на захисті воріт ловила м'яча за невідомими мені правилами. Коли ми повернулися, за ґратами знайшли тільки одного. Де всі інші?

UPD. Поки мені то все снилося...