untitled

Cпочатку сон про натхнення, де створюю нове: зелене, опукле знизу, з білими кружечками справа...



Електричка. Люксовий вагон. Місця спереду. Підіймаюсь, щоб купити двосторонню ручку зі стиранням в провідниці-стюардеси, що сидить спереду, за склом. Тим часом салоном іде стара циганка. Заходжу за скло, як та краде щось тонке і чорне із столика, за яким сидів. Підходжу до неї й починаю обурбватися, що так нагло, серед білого дня... Та посміхається і йде.
Знову йду до провідниці, та пропонує двосторонню печатку-штамп, "кращої якості", за якихось сто гривень, червону з білим, перламутрову таку, опуклу, важкеньку, "кращу, ніж дешевшого зразка". Запитую вартість останньої - вісім гривень. Пробую обидві: перша залишає слабий червоний слід, а друга грубий різнокольоровий, що не піддається стиранню.
- Зачекай, поки висохне,- провідниця.
Пробую - наче стирає.
- Ви знаєте, воно не стирає, воно лише розчиняє суміш.



Декорації: офіс в хмародряпі із великими вікнами. Видно залізні пожежні східці ззовні. В офісі лише один стіл, завалений різними предметами (можливо, пов*язаними з поточним проектом).

Ми викликаємо майстра, який щось не так зрехтував. Заходить мафія. Починаємо пояснювати, що не так, вони виймають зброю (пістолети з глушниками).
- Ну хто так робить? Ви ж розумієте, що це повинно бути...
Вони витирають пил зі столу і йдуть.

???