Отже, для чого може бути потрібним вміння складати аплікацію? Далеко ходити не буду: недавній мотиваційний лист для програми обміну - раз, statement of purpose для закордонного універу - два.
З чого починати написання. По-перше, ніколи не слід відкладати на потім. Ваша заява може виявитися вашим єдиним представником і агентом. Саме рекламним агентом. Тому писати різну "беліберду" в останні дні/ночі не рекомендовано. Часто можна почути, що подібні анкети заповнюють тижнями (якщо не місяцями). І нічого в цьому дивного немає: бувають погані та дуже погані "стейтменти". Тому до такого завдання необхідно приступити заздалегідь. І в гарному настрої. З чистими думками. Натхненно. І - найважливіше - по завершенні роботи над своїм представницьким листом залишити останнього на кілька днів "відстоюватися". Зробити паузу. Відкласти, як добре вино. А вже потім приступити до остаточного редагування. Ви будете дуже здивовані, коли прочитаєте своє ж письмо очима сторонньої людини. Написане може видатися взагалі чимось "недостойним".
З іншого боку, не потрібно відкладати час останньої перевірки надто довго. Важливо трохи "відійти" від написаного і наполегливо довершувати подання.
Що писати. Концентруємося на основних моментах.
- Продумайте все наперед.
- Складіть план.
- Мета, задля чого це все.
- Не забувайте, що перше речення - найважливіше.
- Сумніваєтеся хоч трохи, як писати/що писати - не пишіть.
- Пишіть з впевненістю в собі.
- Факти і ще раз факти - не придумуйте того, чого ніколи не було.
- Деталі. Не забувайте про деталі.
Як писати? Персонально. Про себе. "Вони" люблять, коли пишуть не поверхневими фразами, а саме "про свою хату". Це ж подумати: кожен день в комісію приходять десятки, а то й сотні листів. І всі вони... схожі один на одного і навіть нічим не відрізняються. З іншого боку, повинен бути дотриманий стиль листа. Стандартна гарнітура Times 12, акуратні поля, охайно виділені заголовки. Точно ніхто не прихильник виворотів wordart та курсивно-жирно-підкреслених різношерстих текстів. Простота - ознака хорошого стилю. Ще раз: ФОРМА ЗВІЛЬНЯЄ.
Ніколи:
... не вибачайтесь (за запізнення з подачею/за час, на який претендуєте/за неохайність, якої не повинно бути/за своє існування на цій планеті)
... не розказуйте, як все погано/не шукайте причин
... не вживайте складної/зарозумілої лексики
... не пишіть складними реченнями
... не пишіть життєпис/резюме/поезію (хоча останній варіант не схожий на більшість)
... не розігруйте дурника/гумориста
... не пишіть загальними реченнями
Завжди.
Допустимо, ви пишете про свої досягнення. Бойові подвиги. Медалі. Будьте ласкаві, пишіть про це детальніше. Якщо ви думаєте, одного речення для кожного досягнення повинно бути достатньо, щоб повідомити про свою вартісність, ви помиляєтеся. Що з того, що ви - співвласник Oracle чи "Вася пупкін ко", якщо не написати, які були проблеми, яких кількісних і якісних показників ви досягли, і як воно вплинуло на ваш досвід в подальшому. Наприклад, якщо ви брали участь в організації AIESEC, то без того, які визначні конференції ви провели, скількох людей зібрали і як всім було добре, цього пункту не зарахують. Як не парадоксально, а все вищезгадане повинно бути щиро висловленим. І ще, не забудьте згадати, як все це вплинуло на вас, ваш спосіб мислення, навики і т.д. А якщо немає бажання себе так рекламувати, не пишіть цього злощасного подання, сидіть краще вдома. Такий світ пішов.
Ще трохи про відчуття. Коли пишете що-небудь, внутрішнє усвідомлення повинно бути не таким, що "о, це я напишу задля галочки, аби швидше вже спекатися", а навпаки, наче в передчутті шедевру або справжнього бестселлера. Чому? Особиста здогадка.
Де шукати допомогу. Завітайте хоча б у American council. Там вам з радістю допоможуть. Або пишіть авторам таких як ця статей. Хай рецензують, як виконують їх же поради. Світ не без добрих людей. Вам обов'язково допоможуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар